Тарасенко Юрій Олександрович народився 16 квітня 1987 року в селищі Садове Шахтарському районі Донецької області.
Навчався у Шахтарській загальноосвітній школі № 1 м. Шахтарськ Донецької області. Закінчив професійно-технічне училище №98 у м. Шахтарськ Донецької області (столяр-будівельник) у 2004 році. Працював у с. Садове, Шахтарського району Донецької області столяром у ТОВ «Будівельник С»
З 2011 року разом із дружиною Тарасенко Вікторією Вікторівною та доньками - Папірняк Лаура Сергіївна 2004 р.н., Тарасенко Анастасія Юріївна, 2012 р.н., проживав у с. Чернятці Бершадського району.ра
Попереду було багато планів, задумів, мрій. Маючи хорошу, дружню сімю, Юрій прагнув досягти успіхів, мати все необхідне для своїх дітей і дружини. Працелюбний та добрий намагався забезпечити добробут у родині. Адже Юрій прагнув досягти успіхів, мати все необхідне для дорогих серцю людей.
Однак війна на Сході України змінила долю Юрія. 22 липня 2015 року Юрій Тарасенко був мобілізований до Збройних Сил України. Спочатку були військові навчання у військовій частині 2615 с. Старичі Львівської області. Згодом направлений до 44–ї окремої артилерійської бригади (44 ОАБр, в/ч А3215, пп В1428) — військове з'єднання артилерійських військ Збройних сил України, створене у 2014 р. Бригада входила до складу оперативного командування «Захід». Місце дислокації — м. Тернопіль. Підрозділи бригади були направленні для виконання бойових завдань у зоні проведення антитерористичної операції . Юрій мав звання молодшого сержанта та служив на посаді головного сержанта інженерної роти військової частини, польова пошта В1428.
За розповідями його побратимів, він був щирим та відкритим, із ним було цікаво спілкуватися, любив свою родину і охоче про неї розповідав. Як син народу України Юрій пішов виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною. Він з гідністю ніс бойову службу в лавах Збройних Сил України. На превеликий жаль, не повернувся до своєї домівки живим. Загинув, захищаючи нашу незалежність.
Артилерист, молодший сержант, головний сержант роти, 44-ї окремої артилерійської бригади Юрій Тарасенко загинув 8 грудня 2015 року поблизу селища Побєда Новоайдарського району Луганської області, у зоні бойових дій АТО. Причиною смерті стало вогнепальне кульове наскрізне поранення грудної клітки з пошкодженням внутрішніх органів, яке виявилося несумісним із життям. Вогнепальне поранення пов’язане із виконанням обов’язків військової служби. Поховання відбулося 11 грудня 2015 року у с. Чернятка.
За іронією долі Юрій Тарасенко народившись у м. Шахтарську на Донбасі, свою долю Вікторію з Чернятки зустрів на Вінниччині, а загинув від кульового поранення неподалік від малої батьківщини, повернувшись на вічний спочинок у село, що стало йому рідним.
Нагороди і відзнаки: Нагороджений посмертно нагрудним знаком «Почесна відзнака 44 ї окремої артилерійської бригади» 09.12.2015року та нагрудним знаком «Учасник АТО» - 30.01.2016 рік.
Меморіалізація:На місці поховання встановлено пам’ятний знак Юрію Тарасенку.
Молодий чоловік, батько, син Юрій Тарасенко поклав своє життя за нашу землю, віддав життя Україні, був до кінця вірний військовій присязі. Його ім’я занесено до Книги вічності України. Свіча пам’яті Юрія Тарасенка горить і нагадує кожному, якою високою ціною захищається мир, незалежність і територіальна цілісність України.
Вшануймо пам'ять загиблого воїна Юрія, який віддав за мир в Україні своє життя. Пам’ятаємо подвиг героя - доки пам’ятаємо він живе серед нас. Герої не вмирають!
